Словарь української мови (1924)/благовіст
◀ благовісник | Словарь української мови Б благовіст |
благовістити ▶ |
|
Бла́говіст, ту, м. Благовѣстъ. Левиц. I. 378.
◀ благовісник | Словарь української мови Борис Грінченко Б благовіст |
благовістити ▶ |
|
Словарь української мови — Б
благовіст
Борис Грінченко
1924
Бла́говіст, ту, м. Благовѣстъ. Левиц. I. 378.