Словарь української мови (1924)/блавучити

< Словарь української мови (1924)

◀ блаватус

Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
блавучити

благаний ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Блаву́чити, чу, чиш, гл. Сидѣть праздно, лѣниться. Желех.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/блавучити&oldid=552181