Словарь української мови (1924)/бичуватися
◀ бичувати | Словарь української мови Б бичуватися |
бичусь ▶ |
|
Бичува́тися, чу́юся, єшся, гл. 1) = Бичувати 1. Ми раз у раз бичуємось, їдучи на цю гору. Подольск. г. 2) Быть тащиму на бичевѣ, идти на бичевѣ. Кілько берлинок і дубів з кавунами бичувалося по Дніпру. Левиц. Пов. 273.