Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
бичня
Берлін: Українське слово, 1924

Бичня́, ні, ж. 1) Стадо воловъ. 2) Загонъ для воловъ. Звелів з бичні волів пригнати. Котл. Ен. III. 22.