Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
битливий
Берлін: Українське слово, 1924

Битли́вий, а, е. Драчливый. Мнж. 176. Такий битливий, — зараз кулаком. Константиногр. у. Чоловік битливий буде. Славянос. у. 2) Бодливый. Така корова маленька, а битлива. Черк. у. Битлива корова наша. Канев. у. 3) Сильно ударяющій. Град битливий. Міус. окр.