Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
бити
Берлін: Українське слово, 1924

Би́ти, б'ю, б'єш, гл. 1) Бить, наносить удары. Дурного і в церкві б'ють. Посл. За що мене, мужу, б'єш, за якії вчинки? Нп. Орлом сизокрилим літає, ширяє, аж небо блакитне широкими б'є. Шевч. Не по чім і б'є, як не по́ голові. Въ томъ то и бѣда, въ томъ то и дѣло. Ном. № 7367. 2) О лошадяхъ: лягать: Кобила б'є. 3) Вколачивать. Бити палі. 4) О водѣ, волнѣ и пр. Бить стремительно, литься, течь. Вода так і б'є. Ой не ходи коло води, буде хвиля бити. Мет. 70. Піна била з рота. Стор. М. Пр. 19. 5) О часахъ, колоколѣ и пр. Звонить, бить. В усі дзвони б'ють. Грин. III. 275. У дзвони дзвонять, в гармати б'ють. О. 1862. II. 59. 6) Разбивать, бить. Бити вікна. На мою невісточку не настачишся горшків та мисок: так б'є, хоч що тиждня нові купуй. Харьк. 7) — на ко́го. Нападать, наступать на кого (во время войны). І хоче ворогом на тебе бити. К. ЦН. 172. Прийшов чужоземець татарин і ото вже на Вишгород б'є. АД. I. 50. 8) О вѣтрѣ, метели: вѣять, нести. Б'є вітер на чистому. Новомоск. у. На Миколи перестало бити, за те ушкварив мороз. Мир. Пов. I. 113. Завірюха б'є. Грин. II. 97. 9) Корчить въ эпилепсіи. Бодай тебе било до́ землі, аби з ті дух вибило. (Проклятіе — пожеланіе смерти отъ эпилепсіи). Фр. Пр. 31. 10) Олію би́ти. Выжимать постное масло. 11) Би́ти третяка́. Танцовать. Під дудку била третяка. Котл. Ен. 12) Ба́йдики би́ти. Ничего не дѣлать, бить баклуши. Ком. II. 17. 13) Би́ти на забій. Бить на смерть. Б'є жінку на забій. НВолын. у. 14) Покло́ни би́ти. Бить поклоны. Прийшли в каплицю перед Феба, Еней поклони бити став. Котл. Ен. 15) — во́вну, повсті. Перебивать шерсть, дѣлать войлоки. ЗОЮР. I. 48. Сим. 197. 16) — телеґра́м. Посылать телеграмму. Лохв. у. 17) — ши́ла. Родъ игры у парней. О. 1861. XI. Св. 31. 18) — чоло́м. См. Чоло. 19) Бодай тя на сон било! Чтобъ ты не могъ заснуть. Фр. Пр. 29.