Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
бистриця
Берлін: Українське слово, 1924

Би́стриця, ці, ж. 1) Быстрый и шумный потокъ. Желех. 2) Названіе многихъ рѣкъ. Желех. 3) Порода длинныхъ сливъ. Вх. Лем. 391.