Словарь української мови (1924)/бильник

by Борис Грінченко

◀ билька

Словарь української мови Борис Грінченко Б бильник

бильце ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Бильни́к, ка́, м. 1) Черешки въ листѣ. Поїла проклята кузявка капусту, — тільки бильник один стирчить. Черниг. 2) Раст. чернобыльникъ, Artemisia vulgaris. Небом накрите, а билником огорожене. Волынск.