Словарь української мови (1924)/билет
◀ билень | Словарь української мови Б билет |
билець ▶ |
|
Биле́т, та, м. 1) Билетъ. 2) Паспортъ. 3) Отпускной солдатскій билетъ. По дорозі йшов молодий москаль додому по билету. Левиц. I. 1. 4) Двадцатипятирублевая ассигнація. А що за цю коровку? — Билет. Золотон. у.