Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
бидло
Берлін: Українське слово, 1924

Би́дло, ла, с. 1) Рогатый скотъ. Май — бидлу дай, а сам на піч утікай. Ном. № 447. В тій оборі повно бидла. Чуб. II. 232. 2) Бранное: скотъ, скотина. Ах ти, бидло погане! 3) Падаль. Ув. Бидлюга, бидлюка, бидляка, бидлятина.