Словарь української мови (1924)/бздіти

by Борис Грінченко

◀ бздини

Словарь української мови Борис Грінченко Б бздіти

бздо ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Бзді́ти, бздю, бздиш, одн. в. бздну́ти, ну́, неш, гл. Бздѣть, испускать, испустить вѣтры. Ном. № 12577. Дід перднув, баба бзднула — і хата потонула. Нар. сказка. Не бзди гостро, бо уріжешся. Посл. Канев. у.