Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
бештати
Берлін: Українське слово, 1924

Бе́штати, таю, єш, гл. Бранить, срамить, давать нагоняй. Я його вже добре бештав. Шейк. Бештає за гріхи вдівця молодого. Рудан. I. 158.