Словарь української мови (1924)/бесурів
| ◀ бесур | Словарь української мови Б бесурів |
бесурман ▶ |
|
Бе́сурів, рова, ве. 1) = Бусурманський. 2) Вражій, чортовъ. Бесурів син.
| ◀ бесур | Словарь української мови Борис Грінченко Б бесурів |
бесурман ▶ |
|
Словарь української мови — Б
бесурів
Борис Грінченко
1924
Бе́сурів, рова, ве. 1) = Бусурманський. 2) Вражій, чортовъ. Бесурів син.