Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
бескед
Берлін: Українське слово, 1924

Бе́скед, ду, м. беске́да, ди, ж. Крутизна, обрывъ, непроходимый оврагъ. Бережно провів проміж рівчаків і бескедів. Стор. II. 194. З високої скелі в глибокий бескед. Стор. М. Пр. 40.