Словарь української мови (1924)/бережкий
| ◀ бережки | Словарь української мови Б бережкий |
бережний ▶ |
|
Бережки́й, а́, е́. Осторожный, берегущійся. Бережкий чоловік не піймається в лісі. Міус. окр. Дика вутка бережка. Волч. у.
| ◀ бережки | Словарь української мови Борис Грінченко Б бережкий |
бережний ▶ |
|
Словарь української мови — Б
бережкий
Борис Грінченко
1924
Бережки́й, а́, е́. Осторожный, берегущійся. Бережкий чоловік не піймається в лісі. Міус. окр. Дика вутка бережка. Волч. у.