Словарь української мови (1924)/берва

by Борис Грінченко

◀ бербівка

Словарь української мови Борис Грінченко Б берва

бервення ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Бе́рва, ви, ж. 1) Перекладина, мостикъ. Желех. 2) Вѣтка? Лежали берви бервінковиї, благослови, Боже, і ти, Божая Мати, деревце убирати. Гол. II. 99. (Свад. пѣсня).