Словарь української мови (1924)/бекеша
| ◀ бекет | Словарь української мови Б бекеша |
бекешка ▶ |
|
Беке́ша, ші, ж. Родъ верхней одежды: крытая сукномъ овчинная шуба съ таліей. Гол. Од. 17, 51. Поздирали з неї дорогі коралі і бекешу. Рудч. Ск. I. 209. Ходив.... у плисових чорних штанях і в голубій бекеші. О. 1861. X. 33. Ум. Бекешка, бекешечка.