Словарь української мови (1924)/бекати

by Борис Грінченко

◀ бекас

Словарь української мови Борис Грінченко Б бекати

бекатися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Бе́кати, каю, єш, гл. 1) Кричать по овечьи, по козьи, блеять. Ціла отара овець та кіз, ягнят, козенят мекала та бекала. Левиц. I. 126. 2) О дѣтяхъ: ревѣть.