Словарь української мови (1924)/безшабельний
| ◀ безчуття | Словарь української мови Б безшабельний |
безшлюбний ▶ |
|
Безшабе́льний, а, е. Не имѣющій сабли. Треба цім безшабельним гевалам збить трохи пихи. К. ЧР. 226.
| ◀ безчуття | Словарь української мови Борис Грінченко Б безшабельний |
безшлюбний ▶ |
|
Словарь української мови — Б
безшабельний
Борис Грінченко
1924
Безшабе́льний, а, е. Не имѣющій сабли. Треба цім безшабельним гевалам збить трохи пихи. К. ЧР. 226.