Словарь української мови (1924)/безхлібний

by Борис Грінченко

◀ безхитрий

Словарь української мови Борис Грінченко Б безхлібний

безхліб'я ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Безхлі́бний, а, е. Безхлѣбный. Серед степів безвідних і безхлібних. К. Іов. 63. Побило мене в полі три недолі: перва доля — безхлібна, друга доля — безвідна. АД. I. 111.