Словарь української мови (1924)/безхатник
| ◀ безушча | Словарь української мови Б безхатник |
безхатній ▶ |
|
Безха́тник, ка, м. Бездомный человѣкъ, бобыль. Сирота безхатник і безрідник. Г. Барв. 243.
| ◀ безушча | Словарь української мови Борис Грінченко Б безхатник |
безхатній ▶ |
|
Словарь української мови — Б
безхатник
Борис Грінченко
1924
Безха́тник, ка, м. Бездомный человѣкъ, бобыль. Сирота безхатник і безрідник. Г. Барв. 243.