Словарь української мови (1924)/безух
| ◀ безуставично | Словарь української мови Б безух |
безухий ▶ |
|
Бе́зух, ха, м. 1) Человѣкъ, не имѣющій уха или ушей. 2) Собака, у которой обрѣзаны уши. Канев. у.
| ◀ безуставично | Словарь української мови Борис Грінченко Б безух |
безухий ▶ |
|
Словарь української мови — Б
безух
Борис Грінченко
1924
Бе́зух, ха, м. 1) Человѣкъ, не имѣющій уха или ушей. 2) Собака, у которой обрѣзаны уши. Канев. у.