Словарь української мови (1924)/безтямний
◀ безтравний | Словарь української мови Б безтямний |
безтямність ▶ |
|
Безтя́мний, а, е. 1) Безсмысленный. Желех. 2) Несообразительный, непонятливый.
◀ безтравний | Словарь української мови Борис Грінченко Б безтямний |
безтямність ▶ |
|
Словарь української мови — Б
безтямний
Борис Грінченко
1924
Безтя́мний, а, е. 1) Безсмысленный. Желех. 2) Несообразительный, непонятливый.