Словарь української мови (1924)/безсумлінник
◀ безсумлінний | Словарь української мови Б безсумлінник |
безсумлінність ▶ |
|
Безсумлі́нник, ка, м. Безсовѣстный человѣкъ. НВолын. у.
◀ безсумлінний | Словарь української мови Борис Грінченко Б безсумлінник |
безсумлінність ▶ |
|
Словарь української мови — Б
безсумлінник
Борис Грінченко
1924
Безсумлі́нник, ка, м. Безсовѣстный человѣкъ. НВолын. у.