Словарь української мови (1924)/безсудно
| ◀ безсудниця | Словарь української мови Б безсудно |
безсумлінний ▶ |
|
Безсу́дно, нар. Безъ суда; беззаконно. В темниці сконає безсудно. К. Дз. 51.
| ◀ безсудниця | Словарь української мови Борис Грінченко Б безсудно |
безсумлінний ▶ |
|
Словарь української мови — Б
безсудно
Борис Грінченко
1924
Безсу́дно, нар. Безъ суда; беззаконно. В темниці сконає безсудно. К. Дз. 51.