Словарь української мови (1924)/безсоромітно
◀ безсоромітний | Словарь української мови Б безсоромітно |
безсоромний ▶ |
|
Безсоромі́тно, нар. Безстыдно. Безсоромітно лайливий. О. 1862. VIII. 23.
◀ безсоромітний | Словарь української мови Борис Грінченко Б безсоромітно |
безсоромний ▶ |
|
Словарь української мови — Б
безсоромітно
Борис Грінченко
1924
Безсоромі́тно, нар. Безстыдно. Безсоромітно лайливий. О. 1862. VIII. 23.