Словарь української мови (1924)/безсмертник
◀ безсмертний | Словарь української мови Б безсмертник |
безсмертність ▶ |
|
Безсме́ртник, ка, м. Раст.: безсмертникъ, Helychrisum arenarium. Dc. Анн. 163. Вх. Пч. II. 32.
◀ безсмертний | Словарь української мови Борис Грінченко Б безсмертник |
безсмертність ▶ |
|
Словарь української мови — Б
безсмертник
Борис Грінченко
1924
Безсме́ртник, ка, м. Раст.: безсмертникъ, Helychrisum arenarium. Dc. Анн. 163. Вх. Пч. II. 32.