Словарь української мови (1924)/безслідно

Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
безслідно
Берлін: Українське слово, 1924

Безслі́дно, нар. Безслѣдно. Конис. (О. 1861. I. 321). І безслідно, мов та мрія, навіки пропали. Млак. 92.