Словарь української мови (1924)/безрахубний
◀ безрадісний | Словарь української мови Б безрахубний |
безребрий ▶ |
|
Безраху́бний, а, е. Неразсчетливый. Так гроші й кида безрахубний. Константиногр. у. Порубав старий віз, а тепер новий поганиш — безрахубний. Константиногр. у.