Словарь української мови (1924)/безпереводно

Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
безпереводно
Берлін: Українське слово, 1924

Безперево́дно, нар. Неистощимо, постоянно. У жида гроші безпереводно бувають. У тій пущі безпереводно вовки є. Волч. у. См. Безвиводно.