Словарь української мови (1924)/безпарий
| ◀ безпам'ятько | Словарь української мови Б безпарий |
безпашпортний ▶ |
|
Безпа́рий, а, е. 1) Не имѣющій пары, безпарный. Безпарий віл. 2) Неженатый.
| ◀ безпам'ятько | Словарь української мови Борис Грінченко Б безпарий |
безпашпортний ▶ |
|
Словарь української мови — Б
безпарий
Борис Грінченко
1924
Безпа́рий, а, е. 1) Не имѣющій пары, безпарный. Безпарий віл. 2) Неженатый.