Словарь української мови (1924)/безпам'ятний
◀ безпальчий | Словарь української мови Б безпам'ятний |
безпам'яття ▶ |
|
Безпа́м'ятний, а, е. 1) Имѣющій слабую память, безпамятный, забывчивый. Шейк. 2) Находящійся въ безпамятствѣ. Гаркуша висажує у вікно безпам'ятну сотничиху і сам счеза. Стор. II. 241.