Словарь української мови (1924)/безпалько

Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
безпалько
Берлін: Українське слово, 1924

Безпа́лок, лка, м. Черниг. и безпа́лько, ка, м. Шейк. Человѣкъ, не имѣющій одного или нѣсколькихъ пальцевъ; безпалый. Аф.