Словарь української мови (1924)/безп'ятий
| ◀ безпуття | Словарь української мови Б безп'ятий |
безп'ятко ▶ |
|
Безп'я́тий, а, е. 1) Не имѣющій пятокъ, безпятый. Панич маленький в курточці, безп'ятий. Чуб. I. 19. 2) Употребл. какъ сущ. чортъ.
| ◀ безпуття | Словарь української мови Борис Грінченко Б безп'ятий |
безп'ятко ▶ |
|
Словарь української мови — Б
безп'ятий
Борис Грінченко
1924
Безп'я́тий, а, е. 1) Не имѣющій пятокъ, безпятый. Панич маленький в курточці, безп'ятий. Чуб. I. 19. 2) Употребл. какъ сущ. чортъ.