Словарь української мови (1924)/безодмовність
◀ безодмовний | Словарь української мови Б безодмовність |
безодрадісний ▶ |
|
Безодмо́вність, ности, ж. Безотвѣтность. Усе хлопчик приймав мовчки. Здається, то тая безодмовність дражнила хазяїна ще більш. МВ. III. 80.