Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
безногий
Берлін: Українське слово, 1924

Безно́гий, а, е. 1) Безногій, не имѣющій одной или обѣихъ ногъ. Чуб. V. 65. 2) О лошадяхъ: слабый на ноги. Безногий кінь.