Словарь української мови (1924)/безнапасний

by Борис Грінченко

◀ безнадія

Словарь української мови Борис Грінченко Б безнапасний

безнапасно ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Безнапа́сний, а, е. Не знающій горя, напасти, счастливый. Як то слухати легкі речі безнапасного щасниці при своїй лихій годині. МВ. II. 135.