Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
безмін
Берлін: Українське слово, 1924

Бе́змін, на, м. Безмѣнъ. Безмін да терези. К. ЧР. 71. Ум. Безмінчик. Ув. Безмінище, безміня́ка.