Словарь української мови (1924)/безмін
| ◀ безмежність | Словарь української мови Б безмін |
безмір ▶ |
|
Бе́змін, на, м. Безмѣнъ. Безмін да терези. К. ЧР. 71. Ум. Безмінчик. Ув. Безмінище, безміня́ка.
| ◀ безмежність | Словарь української мови Борис Грінченко Б безмін |
безмір ▶ |
|
Словарь української мови — Б
безмін
Борис Грінченко
1924
Бе́змін, на, м. Безмѣнъ. Безмін да терези. К. ЧР. 71. Ум. Безмінчик. Ув. Безмінище, безміня́ка.