Словарь української мови (1924)/безмовий
| ◀ безмлив'я | Словарь української мови Б безмовий |
безмовний ▶ |
|
Безмо́вий, а, е. Нѣмой. Син його, недоросток безмовий. К. ПС. 61.
| ◀ безмлив'я | Словарь української мови Борис Грінченко Б безмовий |
безмовний ▶ |
|
Словарь української мови — Б
безмовий
Борис Грінченко
1924
Безмо́вий, а, е. Нѣмой. Син його, недоросток безмовий. К. ПС. 61.