Словарь української мови (1924)/безмежний
◀ безматок | Словарь української мови Б безмежний |
безмежність ▶ |
|
Безме́жний, а, е. Безграничный, безпредѣльный. Желех.
◀ безматок | Словарь української мови Борис Грінченко Б безмежний |
безмежність ▶ |
|
Словарь української мови — Б
безмежний
Борис Грінченко
1924
Безме́жний, а, е. Безграничный, безпредѣльный. Желех.