Словарь української мови (1924)/безмастий

Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
безмастий
Берлін: Українське слово, 1924

Безма́стий, а, е. Безцвѣтный (о лошадяхъ). Ця коняка від старости стала якась безмаста.