Словарь української мови (1924)/безладдя
| ◀ безлад | Словарь української мови Б безладдя |
безладний ▶ |
|
Безла́ддя, дя, с. Безпорядокъ, разладъ, несогласіе, неурядица, анархія. К. ЧР. 9. У нас безладдя було таке що й Боже! Лебед. у. У товаристві лад, — усяк тому радіє; дурне безладдя лихо діє. Гліб. 4.