Словарь української мови (1924)/безклубий

Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
безклубий
Берлін: Українське слово, 1924

Безклу́бий, а, е. Имѣющій слабо развитыя или поврежденныя бедра. Безклубий віл.