Словарь української мови (1924)/безклопотний
◀ безклепкий | Словарь української мови Б безклопотний |
безклопоття ▶ |
|
Безкло́потний, а, е. Не имѣющій заботъ, неозабоченный, беззаботный.
◀ безклепкий | Словарь української мови Борис Грінченко Б безклопотний |
безклопоття ▶ |
|
Словарь української мови — Б
безклопотний
Борис Грінченко
1924
Безкло́потний, а, е. Не имѣющій заботъ, неозабоченный, беззаботный.