Словарь української мови (1924)/безкебетний
| ◀ безкарно | Словарь української мови Б безкебетний |
безкебеття ▶ |
|
Безкебе́тний, а, е. Неспособный, неумѣлый. Він зовсім безкебетний чоловік. Кіев. у.
| ◀ безкарно | Словарь української мови Борис Грінченко Б безкебетний |
безкебеття ▶ |
|
Словарь української мови — Б
безкебетний
Борис Грінченко
1924
Безкебе́тний, а, е. Неспособный, неумѣлый. Він зовсім безкебетний чоловік. Кіев. у.