Словарь української мови (1924)/бездітник
◀ бездітний | Словарь української мови Б бездітник |
бездітниця ▶ |
|
Безді́тник, ка, м. Бездѣтный человѣкъ. Вх. Зн. 2.
◀ бездітний | Словарь української мови Борис Грінченко Б бездітник |
бездітниця ▶ |
|
Словарь української мови — Б
бездітник
Борис Грінченко
1924
Безді́тник, ка, м. Бездѣтный человѣкъ. Вх. Зн. 2.