Словарь української мови (1924)/бездільник
◀ бездільний | Словарь української мови Б бездільник |
бездільність ▶ |
|
Безді́льник, ка, м. Лѣнтяй; бездѣятельный. Желех.
◀ бездільний | Словарь української мови Борис Грінченко Б бездільник |
бездільність ▶ |
|
Словарь української мови — Б
бездільник
Борис Грінченко
1924
Безді́льник, ка, м. Лѣнтяй; бездѣятельный. Желех.