Словарь української мови (1924)/бездухий
◀ бездров'я | Словарь української мови Б бездухий |
бездушний ▶ |
|
Безду́хий, а, е. 1) Не имѣющій запаха. 2) Малодушный.
◀ бездров'я | Словарь української мови Борис Грінченко Б бездухий |
бездушний ▶ |
|
Словарь української мови — Б
бездухий
Борис Грінченко
1924
Безду́хий, а, е. 1) Не имѣющій запаха. 2) Малодушный.