Словарь української мови (1924)/бездольник
◀ бездольний | Словарь української мови Б бездольник |
бездольниця ▶ |
|
Бездо́льник, ка, м. Несчастный, безталанный человѣкъ.
◀ бездольний | Словарь української мови Борис Грінченко Б бездольник |
бездольниця ▶ |
|
Словарь української мови — Б
бездольник
Борис Грінченко
1924
Бездо́льник, ка, м. Несчастный, безталанный человѣкъ.