Словарь української мови (1924)/бездоганний
◀ бездіяльний | Словарь української мови Б бездоганний |
бездоганність ▶ |
|
Бездога́нний, а, е. Безупречный. Желех.
◀ бездіяльний | Словарь української мови Борис Грінченко Б бездоганний |
бездоганність ▶ |
|
Словарь української мови — Б
бездоганний
Борис Грінченко
1924
Бездога́нний, а, е. Безупречный. Желех.